мій колір любові блакитний. лазурова вода в твоєму погляді. яка погода такий і відтінок: яскравий за сонячної, сіруватий та стальний під час дощу. не завжди є про що говорити. але чи треба щось говорити. всього і так вдосталь ( Read more... )

моє обличчя кришиться у мене в руках
скресає крига
розходяться континенти
я вже нічого не варта
я вже нічого не варта
я вже нічого не вартатам ( Read more... )

все завмерло. сам час зупинився. я заплуталась. не можу заснути. водночас так спокійно і тривожно.. пусто. не спокійно. просто пусто. слова завмирають в мені. тихо. анісловечечка. анічичирк ( Read more... )

ревнощі до минулого.
це невміння контролювати себе -- найдурніше,що я маю. хоча й просто ревнощі повна дурня. тут згадую поляків. тут згадую [Прохаська]
http://www.gk-press.if.ua/node/349
а мені все з рук валиться,як подумаю. дурощі.

задихаюсь і горю. тихо мутніє в очах і підкошуються ноги. дідько. не можна ж. не можна.

пора поприбирати у своїй голові ( Read more... )

Київ накрило теплим туманом. судомно повітря ловлю. перед екраном пара цілується і в метро
на ескалаторі.
не засинати,жити. не засинати.

я пробувала перерахувати всіх, кого ти будь-коли міг скривдити ( Read more... )

"думаю о том же все думаю о том же что человек который лег под скорый поезд в детстве рисовал грачей и космонавтов"

оце воно. оте "тікати", "гнати".. і напиватись чаєм до смерті, і ховатись у барліг, мушельку. 
пишу розпорядки. починаю припиняти запізнюватись. не можу написатити жодного повного вірша. 

( помиї )